На поклик


Кличеш мене, коли я нікого не чекаю, ні друзів, ні ворогів, ні занадто доброзичливих сусідів з усміхом німим.
Кличеш, коли мої кораблі покинули такі вже рідні порти і йдуть у невідомому напрямку на пошуки спасенної землі.
Кличеш, коли купа життєвих проблем притискує до багнюки і я хлюпаю в чоботах, повних води.
Кличеш, коли застарілі силуети повертаються у світ моди і в нових газетах віщують кінець пророки.
Кличеш і я йду по кривій, така вже звичка, я повна скарг і води і я знаю, що мене приймуть лиш твої береги.

Дата: 25.08.2014 22:46 Автор: Смоук