«Божевілля»


Не можна так,
благаю чуєш
Сама до себе я кричу,
До божевілля недалеко,
В провалля стрімко я лечу.

Від марних і гірких надій.
А від надії,
божеволіють невдовзі.
На грані я стою
Напівдорозі…

Всі говорили пережити це нелегко,
А хтось казав, мовляв,
Забудеш як і звали,
Та не виходить якось…
Марно ви благали…

Дата: 07.06.2015 00:44 Автор: Vita Ch.