"Смерть". Зі збірки "Невідоме і забуте"


І знову ніч, і знову зорі,
Такі холодні, як душі прозорі,
Такі незграбні, як пам'ять дитинства,
Такі красиві, як перли намиста,
Застигші душі поринуть у ніч,
І ми зустрінемося віч-на-віч,
І знов поринемо у темноту,
Де смерть заковуе усіх в пітьму,
Де сонце ховаєтья знов і знов,
Там ранок червоний, залитий у кров,
Там смерть по полю з косою блукає,
Там душ шепіт тихий і досі лунає...

Дата: 29.09.2015 16:21 Автор: Забута тринадцятирічна