МАТЕРИНСЬКІ СЛЬОЗИ…


Маленьке віконце рідного дому
Наповнює світлом простори ночі…
Спокій і морок панують довкола,
Тільки годинник тихенько стрекоче…

Мати не спить… Чекає старенька
Повернення сина з далекого краю.
Неначе голубка, турбується ненька,
За любу дитину молиться зрання.

Втомлені руки, заплакані очі…
Як мій синочок один на чужбині?
Боже Всевишній, не кидай самого,
Вкажи йому шлях до Землі-Батьківщини.

Вертайся, буй-соколе, до рідної хати,
Де на тебе чекає любляча мати…
Свою Батьківщину не забувай,
Найдорожчих людей, дивись, не втрачай.

Не плачте, Матусю, лебідонько мила,
Я повернуся, як зійде зоря…
Не картайте себе! Ви ні в чому не винні!
Знайте: Ваш син стоїть до кінця!

До останнього вірте! Я разом з Вами…
Подих вітру доносить голос мій,
Зігрітий Вашими піснями,
Що їх мені співали з малих літ.

Небо синіє, жовтіють поля,
Це наша славна Україна!
Не плачте, Матінко моя!
Хто любить землю, - не загине!

Дата: 30.12.2015 23:22 Автор: Жданкін Антон