Пам'ятаєш?


А ти ще памятаєш дорогу у наш світ?
Не загубив ключі? Чи досі держиш біля серця?
Ти сам ще майстрував той неосяжний пліт,
що й птаха того світу не торкнеться.

Ти не забув усіх картин?
Це ж ти митець,митець душею.
Це ж ти десятками годин
створював нашу галерею.

Не зустрічала колориста,
що знає більше барв, ніж ти.
Маестро,музику! Маестро?
Невже, у нас різні світи?

Наш світ поділився.Відколи?
Я,може, в жахливому сні?
Невже у твоїх долонях
не стало місця мені?

Моє ім'я вуста ще не забули?
Зіниці пам'ятають мій портрет?
Колір очей? Фігуру?
Руки? Хоча би темно-сірий силует?

Наш світ змарнів,розколовся, розбився.
Знаю: колір очей не зміг, не забув.
Дарма, що він давно уже змінився.
Який узагалі то колір був?

Дата: 10.01.2016 00:42 Автор: Леся Ганич