Люблю


Як же тебе не любитиму?
Як скажу, що не хочу?
Коли серед зорей обителі
Сну не знайду щоночі.

Сонцю моєму розлитому,
На січневім асфальті,
Стану товстенною кригою,
Щоб застигло без фальші.

Щоб писали про кригу шпальта,
Падали всі, як м'ячі.
Люди - вдягали пальта,
А ти грілось в холодній душі.

Старанно зараз пише книги,
Не той, хто має талант.
Ти - найодіозніший критик,
Долі моєї жарт.

Дата: 26.01.2016 18:30 Автор: Люля Лис