Я тремчу... (І цілого світу замало мені)


Я тремчу в тобі,
ти тремтиш в мені…
Твій променистий погляд –
Віддзеркалення душі.
З тобою поряд, окрилений любов'ю,
Підіймаюсь високо у гори…
На тебе я дивлюся – уявляю
Сонце ніжне, лагідне, яскраве…

І цілого світу замало мені,
Аби з тобою бути назавжди…

Небесний голос твій –
Це музика світанку,
Усмішка твоя – вранішня зоря…
Боже мій, чому настільки гарна?
Не можу погляд відірвати я!

Твоє волосся неслухняне –
То парус гордого фрегату.
А твоя врода неповторна –
То кришталева, чиста вода,
Тече Дніпром в моєму краї,
Омріяному в цвіт розмаю…

І цілого світу замало мені
Аби з тобою бути назавжди…

Лети ж зі мною, моя пташко,
Побачиш справжній зорепад.
Безхатько-вітер вкаже напрям
В країну золотих бажань.

І цілого світу замало мені
Аби з тобою бути назавжди…

Дата: 06.03.2016 10:12 Автор: Жданкін Антон