До 1944...


Інтервенти приходять, інтервенти заходять…
Без серця створіння… У мозку – наказ:
«Депортуємо вас! Пручаєтесь? Постріл!
Ми не винні ні в чому, бо це є наказ!».

Адепти мороку, адепти комунізму,
Ви розум втратили? Людей вам не шкода?
Звідусюди плач проноситься як вихор…
Ви – боги долі? Ви – страшний туман!
…………………………………….
О, комунізме, чорний, ниций!
Фізичне тіло легко нищиш
Та душу людську ти не вип'єш!
…………………………………….

Ви обікрали світ чарівний,
Занапастили Крим-палац…
Ідеологія прогнила
Бринить у ваших печінках!

Безсердечні лицеміри,
Ви – боги долі? Ви – Месії?
Хтось умирає в часоплині,
А ви у золотій ряднині
Хизуєтеся перед світом,
Апологети комунізму!..
Душу людську не чіпайте!
Нашу волю не ламайте!

Загубили квітучі літа молодії…
Жадібність ваша не знає границь!
Та народ не загине! Народ ще розквітне!
Відродить надію – свій оберіг!
Душу людськую не смійте ви чіпати!
Нашу волю ми не дамо зламати!
…………………………………….
О, комунізме, чорний, ниций!
Фізичне тіло легко нищиш
Та душу людську ти не вип'єш!
Душу людську ти не вип'єш!!
Душу людську ти не вип'єш!!!

Дата: 18.05.2016 18:57 Автор: Жданкін Антон