Світанкова країна (сюрреалістична поема) (за мотивами Uli Jon Roth – Land of Dawn)


Втомлене тіло…
Розум змарнілий поринає у сон –
Картина сновиду:

1
Технократ, чому ідеш назад?
У погоні за прогресом
Втратив людяність – свій скарб,
Порушив заповіт Маніто…

Отруєні небеса, світло згаса…
Що робимо не так? Все робимо не так…
Все робимо не так…

2
Техногра – це пастка твоя,
Згасає зоря – надія твоя –
Дитина вмира…
Сльози Маніто – кривава роса –
Заллє рай небесний… Порятунку нема!

Світло згаса…
Пливемо додому… Як побачити шлях?

3
Укажи нам шлях, Всевишній,
Укажи нам шлях до раю,
Бо ми котимося в прірву – пекло… Це страшно!..

Укажи нам шлях, Всевишній,
Укажи нам шлях до раю,
Бо ми котимося в прірву – пекло… Це страшно!..

4
Ми шукаємо дім чи втратили шлях?
Морок чекаємо чи Ренесанс?
Ми шукаємо дім чи втратили шлях?
Хаос панує чи порядок у нас?

Коли… сонце заходить за обрій –
Це час, щоб померти самотнім…
Коли нічні ліхтарі всі разом захолонуть –
У тиші не почуєш і зойку.

5
Коли промінь сонця заплаче,
Коли Азазель нас покине,
Коли навчимося жити й вмирати…

Коли остання людина лишиться,
Коли вже опівніч покличе…
Тоді попливемо за вітром

В Світанкову країну
До сонця надії…
(Веселкою стелиться шлях)
Авалон нас чекає за небосхилом…

6
Відчуй спадіння темряви
З крил сліпої ночі…
Побач загибель демонів –
Знак Грааля дзвонів…

Почуй нічного вітру шепіт
В кінці його життя…
Зміни подій швидкий перебіг
Світлом часу-ліхтаря…

7
Коли вітер просурмить лев'ячим ревом,
Ми знайдемо Світанкову країну.
Коли Віща Зоря зійде на небі,
Ми поринемо у світанок вранішній
З літнім вітром
На літніх крилах…

Коли вітер ударить громом барвистим,
Ми знайдемо Світанкову країну.
Коли могутнього лева успіх покличе,
Ми поринемо у світанок вранішній
З літнім вітром
На літніх крилах…
….
(Пісня літнього вітру)
«Я літній вітер, жвавий Нот!
Поведу Вас у край дивовижних істот:
Туди, де панують феї небесні,
Де зорі малюють сузір'я-альфрески,
А леви крилаті стережуть арабески…

У Країні світанків цвітуть орхідеї,
Їх п'янкий аромат подарує тепло.
Там народжуються творчі, безхмарні ідеї,
Там панує атмосфера пригод.

Не бійтеся чорної темряви,
Не бійтеся ночі сліпої!
Скінчиться, – запанують веселощі,
Радість, удача і воля!

Разом вирушаймо у Світанкову країну,
Прокладімо свій шлях у найзаповітнішу мрію…».

8
Це був всього лиш сон…
У голові лунає голос:
«Почуй нічного вітру шепіт
В кінці його життя…».

Дата: 29.06.2016 20:08 Автор: Жданкін Антон