запізніле кохання


Я летіла крізь роки ці
до тебе, до тебе,
А ти чарів своїх острівці
розсівав просто неба,
Я несла тобі ласку, тепло –
все зразу, все ціле:
І кохання, й бажання, й добро –
все тобі, хоч невміло,
Й не відчула, що доля в капкан
знов мене заманила...
Ми зустрілися:
я – вулкан,
а в тобі
все
зміліло.

Дата: 02.11.2016 10:04 Автор: сосничанка