Немов душа в нерозумінні


Немов душа в нерозумінні,
Немов душа вже не моя,
Немов душа слова змінила,
І припинила звук життя.

І залишилась на хвилинку
Подумати про сенс життя
Про мрії, спогади, бажання,
Про сміх і сльози, небуття...

Про барви фарб яскравих дуже,
Які відкрили очі справжньому митцю.
І про поезій гарних слово,
Які в мені відкрили натхненну дівчину й живу.

Про те, що й нині моє серце напідпитку,
Втомилось мислить, хай відпочива.
І намальовані картини
застигли вмить, як та чудова і стара стіна.

Ось так на мить весь світ цей зупинився,
І ти як наче заново родивсь,
Тепер уже готовий поринати
В давно забутий цей чудовий світ.

Дата: 18.01.2017 00:50 Автор: Курява Катерина