Балерина і скрипаль


На розі вулиці маленького містечка,
Неподалік газетного кіоску.
Дістав скрипаль потерту свою скрипку,
І полилась мелодії вервечка.
На розі вулиці маленького містечка.

Так віртуозно ковзає смичок,
І коряться йому мі, ля, ре, соль.
Лягають ноти солодко немов ваніль,
Що додають в морозива ріжок.
Так віртуозно ковзає смичок.

Вона спинилася навпроти нього,
Тендітна постать в атласних пуантах.
І піднялася на тоненьких пальцях,
Довкола не зважала ні на кого,
Вона кружляла в танці біля нього.

Не зупиняй скрипалю свою гру,
Не дай тій постаті танок свій загасити.
На вулицю зійшлись дорослі й діти,
Щоб подивитись на твою Венеру.
Не зупиняй скрипалю свою гру.

Останній акт, а потім на поклін.
Її заключна кода і його легато.
Пустий футляр наповнили монети,
Під музику розноситься їх дзвін.
Останній вигин молодих колін,
Останній акт, а потім на поклін.

До зустрічі, моя таємна госте,
Не знаю хто ти, та вертайся знов.
У пошуку тебе пів світу обійшов.
Шукаючи твій стан, твоє волосся…
До зустрічі, моя таємна госте.

Дата: 28.05.2017 16:58 Автор: Вікторія Манжос