Марія (Мрія)


Зі мною трапилась подія,
Мені всміхнулась моя мрія,
Котра називається Марія.
Характер наче вогняна стихія,
Проте від нього не згаса моя надія.

Немов з дитинства колискова,
Шкіра у неї така ж шовкова,
Посмішка, незвична, загадкова,
Можливо, що взагалі вона казкова,
Тому і не типова.

Я про таких читав чимало творів,
Однак у Марії не побачив їх повторів,
І серед найпопулярніших акторів,
Я не зустрів її узорів.

І я тому не сплю до пізньої ночі,
Бо на небі нічному хочу побачити її очі,
Ніжні, глибокі, дівочі.
І байдуже те, що завтра будні робочі.

Я їй відправлю листа,
Наперед знаючи, що він між нами не збудує моста,
Бо ми різні як старовинні міста,
І хоч відповідь на нього буде проста,
Я буду хотіти її цілувати уста,
У цьому я певен, як банкір що рахує до ста,
Навіть якщо пройдуть не лічені свята, літа
І мене прикують до хреста,
Всерівно хотітиму її цілувати уста

І хоч є інші дівки,
Лиш про неї мої думки,
У моїй голові роблять дірки
І навіть якщо ти хочеш втікти
Я завжди зможу тебе віднайти
Бо не випадково мені вдалося тебе знайти
Та випадково не вдалось досягти

Дата: 10.08.2017 19:51 Автор: Makkilan