нічна соната


Місяць, зорі, тиха ніч...
І ми удвох з тобою...
Лиш ти і я, лиш віч-на-віч,
а в серці вже нема спокою...
Воно тремтить, мов пташка в клітці,
що хоче скочити в вікно,
Спіймавши щастя в першій квітці..,
що ж далі буде - всеодно...
Воно вогнем горить, палає,
до тебе рветься знов і знов.
А що робити - ти не знаєш,
лиш зберегти б свою любов...
Тримати міцно і нікуди
не відпустити більш тебе,
і бути поруч завжди, всюди...
кохати і забути все...

Дата: 16.08.2017 11:36 Автор: Galinka