Дивачка..


Дивачка..

Я мрію про те, чого ніколи не матиму..
Я уявляю те, що ніколи не відбудеться..
Я у душі - ночами ридатиму..
Коли мої мрії не збудуться..

Але я живу, бо маю людину,
Якій можу усе розказати..
І вона героїня, у скрутну хвилину,
Може мене спокійно слухати..

Вона знає що я плачу,
Вона знає що в душі..
Мене охоплює невдача,
І вже чутно не плач, а крик душі..

І це не мама, не бабуся,
Це подруга моя найкраща,
Це не брехня, я вам клянуся..
Людина ця, мені дарує щастя..

Бажаю вам мати таку людину,
Яка вас вислухає у скрутну хвилину..

Дата: 21.06.2018 12:17 Автор: Mary Incognito