Метелик


Ти пишеш лист, а я читаю,
Ти щось малюєш та ідеш,
І біль в ногах, і все ж, ступаю,
В моєму серці безліч меж.
О, білий сніг, як мої руки,
Та не біліший за кістки,
Який ще холод? То не муки,
Опали з крон усі листки.
Не глянь на мене, бо розтану,
Як Еврідіка пропаду,
Дивись вперед, на білу ману,
Бо я іду, бо я - впаду...

Дата: 10.09.2018 19:41 Автор: Вишня